Повномасштабне вторгнення підвищило попит на оборонні технології. Інвестори очікують, що MilTech стане довгостроковим трендом в Україні. Однак вкладати туди гроші не поспішають. Що їх зупиняє?
Міноборони допустило до експлуатації сім безпілотників. Це надихає, тому що напередодні війни армія, за словами міністра оборони Олексія Резнікова, приймала в експлуатацію один-два зразки БПЛА на рік.
Проте великий венчурний капітал українським стартапам поки що не світить. "Ми переглянули десятки проектів", - говорить керуючий партнер Flyer One Ventures Віталій Лаптенок. Угоди не закрили жодної. «Я знаю про одну угоду на ринку, і вона не публічна», – додає він.
Чому найактивніші українські фонди не поспішають кидатися в нішу з головою? Питання до всіх стейкхолдерів оборонних інновацій: фондів, стартапів та влади.
М'яч на боці стартапівВиробництво дронів, автономна війна, штучний інтелект, кібербезпека, перераховує найпопулярніші напрямки MilTech директора фонду AVentures Юлія Сичикова. В Україні є куди інвестувати. «Гучних українських компаній рівня Palantir зараз немає, але робота ведеться», – каже Сичикова.
Спадщина із 2014 року – десяток софтів для армії від волонтерів. Їхні інвестиції – власний час та донати українців. «Більшість команд у MilTech хочуть допомогти Україні виграти війну, і не обов'язково будувати великий та глобальний бізнес», – зазначає Сичикова.
З 2014 року в Україні зросло кілька компаній, переважно виробники дронів. Вони використали свої кошти. Є ще один варіант – виготовити певну кількість зразків, реалізувати їх за допомогою волонтерських фондів чи фінансування через військову частину, розповідає співзасновник компанії DeViRo Денис Чередниченко.
DeViRo з 2014 року зростає власними коштами та виробляє безпілотники з корисним навантаженням «Аист». За вісім років компанія відкрила виробництво в Чехії, яке оцінює більш ніж $10 млн. Оцінку української частини бізнесу Чередниченко відмовився називати.
На експорт DeViRo продає безпілотники за ціною $326 000 за комплекс із трьома БПЛА. Українським волонтерам – по $75 000 у спрощеній комплектації. Сергій Притула та Сергій Стерненко зі збору «на помсту» після обстрілу 10 жовтня закупили якраз 50 дронів, виготовлених на базі «Лелеки».
Залізо краще піддається монетизації, розуміння показників успішності компанії спрощує завдання інвесторам. «У MilTech інший підхід до екзитів та монетизації. Це не класична історія стартап-успіху», – каже радник Мінцифри зі стартап-екосистеми Антон Мельник.
М'яч на боці фондів та держави
Фондам потрібен час, щоб наростити м'яз експертності у новій вертикалі. «Багато інвесторів сумніваються, оскільки вони недостатньо знають про сферу, тобто про визначення конкурентних переваг, потенційних покупців, правила тощо», – каже Сичикова з AVentures. Перш ніж заходити у нішу, потрібно вивчити ринок, познайомитися з усіма гравцями, знайти людей у команду, які розуміють військові технології, каже принципал TA Ventures Еля Чеченєва.
Ще один виклик для фондів – державне регулювання та конфіденційність. «Які потреби має держава? Що воно хоче купувати? За які гроші? - Задає риторичні питання Лаптенок. – Мені здається, ніхто не розуміє, як це працює».
Перші кроки влади – спрощення сертифікації дронів. Замість бюрократичної процедури постановки на озброєння вони одержують дозвіл на допуск до експлуатації. «Інструмент дозволяє молодим командам одразу постачати свою продукцію ЗСУ. Не потрібно стільки документації», – каже Чередниченко. У грудні Рєзніков звітував про допуск до експлуатації семи безпілотників.
Два з них – розробки виробника агродронів AeroDrone. Після повномасштабного вторгнення компанія виробляє і військові дрони. Розвиватися допомагає ангельська інвестиція бізнес-ангела Дмитра Шимківа. Суму інвестицій Шимків не розголошує - він викупив 50% AeroDrone, за даними YouControl.
У Європі тренд на інвестиції в оборонні технології мчить на повну. За 2022 фонди проінвестували третину всіх інвестицій в оборонку за останні 12 років. Українські гравці менш гнучкі. «Фонд просто так у середині інвестиційного періоду не може змінити стратегію та почати інвестувати у вертикаль, яка не прописана у меморандумі», – каже Чеченєва. AVentures не має повноважень інвестувати в MilTech, каже Сичикова.
На ранніх етапах держава намагається закрити фінансові питання виробників самотужки. У серпні Мінцифри провело Drone Hackathon. Шість команд-переможниць проходять акселерацію на базі Українського фонду стартапів (USF).
У грудні 2022 року USF перейшов з управління Мінфіну, з ініціативи якого його було створено в 2018 році, до управління Мінцифри. Що це змінить? Це прискорить розвиток MilTech-стартапів, каже заступник міністра цифрової трансформації Олександр Борняков.
На зорі тренду
"Це може змінитися для майбутніх коштів, які ми збираємо, але не зараз", - додає Сичикова. Фонд отримав півдюжини пітчдеків від оборонних стартапів. Їх переадресували до фондів, які шукають цей напрямок.
Оборонні інновації – капіталомістка галузь. Великими чеками на пізніх стадіях в Україні інвестує Horizon Capital, який у вересні запустив новий фонд на $250 млн. «Ми в MilTech не інвестуємо, тому немає експертизи з цього питання», – відповів партнер фонду Дмитро Бородай.
Фонди з фокусом на «оборонку» з'являться протягом одного-трьох місяців, каже Сичикова, проте не називає їх. "Тренд оборонних технологій в Україні тільки починається, і це на довгострокову перспективу", - вважає вона. Сам AVentures придивляється до кібербезпеки та стартапів AI/ML на пізніх стадіях. "Ми (український венчурний ринок. - Forbes) потроху рухаємося в той бік, але рухаємося дуже повільно", - говорить Лаптенок.
Коментарі
Дописати коментар