Оголошено лауреатів Нобелівської премії 2024 з фізики

8 жовтня 2024 року Нобелівський комітет визначив лауреатів премії у галузі фізики. Ними стали Джон Гопфілд та Джефрі Еверест Гінтон за "фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж". Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля Що відомо про лауреатів Двоє цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики використали інструменти фізики для розробки методів, які є основою сучасного потужного машинного навчання.  Коли ми говоримо про штучний інтелект, ми часто маємо на увазі машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Ця технологія спочатку була навіяна структурою мозку. У штучній нейронній мережі нейрони головного мозку представлені вузлами, які мають різні значення. Ці вузли впливають один на одного через зв’язки, які можна зробити сильнішими або послабленими. Джон Хопфілд винайшов мережу, в якій використовується метод збереження і відтворення шаблонів. Ми можемо уявити вузли у

Без техніки і будівельників: вінничанин винайшов спосіб звести будинок за 72 години

 Повноцінний будинок за 72 години без громіздкої техніки та великих будівельних бригад споруджують майстри з Вінниці. Для його спорудження потрібен лише гумовий молоток, дерев’яні лутки та замість цвяхів — скріплювач-метелик, який і утримує всю конструкцію. 

Круглий екобудинок

Екологічний будинок, який можна звести за 72 години без спеціальної техніки і бригади будівельників, розробив вінничанин Анатолій Скорбач. Деревʼяну будівлю називає "парасолькою".

Коли Анатолій задумався над спорудженням власного житла, то прагнув зробити це швидко, екологічно, а головне без громіздкої техніки. Дослідивши різні технології, він розробив свою — будівництво будинку саме круглої форми з дерева, яке можна розмістити навіть на сотці землі. Важливо й те, що такий будинок легко обігріти.

"Для його збору потрібен лише гумовий молоток. Ніяких шуропокрутів. Лише лазер для того, щоб виставити перший вінець по рівню. Вставляємо уже готові лутки і після того зʼєднуємо наші деталі", — говорить Анатолій Скорбач.

Аби зʼєднати деревʼяні деталі, потрібно вбити "метелики".

"Це деревʼяна деталька, яка зроблена вздовж деревини, розірвати її не можливо. Вона може лише так розколотися. Ми її забиваємо в половину однієї колодки і в половину іншої", — пояснює Анатолій Скорбач.

Невеликий брусок-метелик — найважливіший елемент будинку-пазла, що буквально за два дні зводять столяри. Круглу дерев’яну будівлю на два поверхи та приблизно 50 квадратів майстри складають без жодного цвяха. Вони скріплюють відшліфовану сосну цими “метеликами”. Коло за колом — справжній будиночок готовий. 

Встановлювати такий будинок можна навіть на дорожній бордюр. З нього викладають коло, яке всередині заливають пінобетоном.

"Будинок, незалежно від розміру, дерев'яний, легкий. Тому точкове навантаження на один сегмент на метр погонний цієї стіни зовсім невеликий. Дорожній бордюр витримує, якщо на нього наїде навіть вантажівка, він не просідає. Там в десять разів більше навантаження ніж від нашого будинку", — каже майстер.

 

Команда Анатолія вже звела два будинки. Стільки ж виготовляє зараз. Є замовлення й на більші об'єкти — по 57 і 80 кв.м. Вартість такого помешкання стартує від 15 тисяч доларів.

За таким житлом майбутнє, адже зараз в Україні сотні тисяч родин залишилися без даху над головою. А ця технологія може швидко допомогти. За 100 днів вінницькі винахідники готові збудувати 100 повноцінних осель.

За матеріалами suspilne

Коментарі