Оголошено лауреатів Нобелівської премії 2024 з фізики

8 жовтня 2024 року Нобелівський комітет визначив лауреатів премії у галузі фізики. Ними стали Джон Гопфілд та Джефрі Еверест Гінтон за "фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж". Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля Що відомо про лауреатів Двоє цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики використали інструменти фізики для розробки методів, які є основою сучасного потужного машинного навчання.  Коли ми говоримо про штучний інтелект, ми часто маємо на увазі машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Ця технологія спочатку була навіяна структурою мозку. У штучній нейронній мережі нейрони головного мозку представлені вузлами, які мають різні значення. Ці вузли впливають один на одного через зв’язки, які можна зробити сильнішими або послабленими. Джон Хопфілд винайшов мережу, в якій використовується метод збереження і відтворення шаблонів. Ми можемо уявити вузли у

Український БПЛА "Spectator" виконує бойові завдання (Відео)

БПЛА Spectator (спільна розробка науковців Національного технічного університету України КПІ ім.Ігоря Сікорського та ВАТ “Меридіан”) продовжує виконувати бойові завдання.

Ідея першого українського серійного безпілотника-розвідника "Spectator" зародилася в Київській політехніці.  Його автори - аспірант Роман Карнаушенок та студенти Ігорь Богачук і Євген Седоченко. Про історію створення та розвиток "Spectator" ми докладно писали на нашому блозі 

А от впровадження розробки у серійне виробництво здійснювалося у ВАТ «Меридіан» імені С. П. Корольова. 

У січні 2016 року «Укроборонпром» передав військовим першу партію безпілотних комплексів БпАК-МП-1. У тому році  було виготовлено 11 комплексів, тобто 33 безпілотники та супроводжуюча техніка. 

На підприємстві "Меридіан" була створена окрема виробнича лінія і з січня 2017 року розпочалося серійне виробництво комплексів БпАК-МП-1. 

14 червня 2019 року комплекс був прийнятий на озброєння Збройних сил України і вже наступного року БПЛА Spectator-М1 був поставлений ЗСУ.  

Основні переваги БПЛА Spectator-М1 - аеродинаміка, малопомітність, підвищена захищеність від систем радіоелектронної боротьби, якість та точність розвідданих. Завдяки вдалій аеродинаміці один такий безпілотник може знаходиться в повітрі понад дві години та охоплювати зону радіусом до 30 км. Повторний запуск БПЛА займає до десяти хвилин і не потребує спеціальних злітних майданчиків чи додаткового аеродромного устаткування для експлуатації.

Коментарі