Український стартап 3D UTU створив перший в Україні будинок на 3D-принтері для сім'ї загиблого захисника з Ірпеня під Києвом. Про це 19 липня у Telegram проінформував віцепрем'єр-міністр з інновацій, розвитку освіти, науки і технологій – міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, російські окупанти знищили будинок сім'ї Ярослава Березова під час окупації Ірпеня у 2022 році, а сам військовий загинув у боях за Бахмут у Донецькій області того самого року. "Нове житло для сім'ї захисника побудували за допомогою 3D-принтера від українського стартапу 3D UTU, – написав Федоров. – Будинок площею 130 м² звели всього за 58 мотогодин, а це приблизно дві доби роботи принтера. Учора дружина й діти безкоштовно отримали ключі від помешкання". Як зазначив віцепрем'єр, таке будівництво – це "не лише про швидкість та економічність". "Ця технологія також дає можливість зводити енергоефективні та більш екологічні будинки. Це робить її ще

Підсумки віддаленої роботи: як карантин вплинув на продуктивність в цифрах

Twitter назавжди дозволив своїм співробітникам працювати вдома. Про це повідомили на офіційному блозі компанії. Якщо хтось із персоналу воліє виконувати обов'язки дистанційно, компанія це організовує. Співробітники Google і Facebook не будуть повертатися в офіс до кінця року, а власники деяких українських компаній готові залишити 10% персоналу на «роботі вдома». Значить, не так страшна дистанційна робота, як її малюють?


Де співробітники більш продуктивні: вдома чи в офісі? Щоб розібратися в цьому питанні, порівняємо статистику до і після карантину, а за основу візьмемо дані програми обліку робочого часу.

Компанії-старожили або ті, які використовували трекер до березня 2020

Як кажуть, «якби знав де впадеш, соломки підстелив би». Щось подібне сталося з компаніями, які ще до карантину використовували додаткові інструменти для роботи: системи постановки завдань, обліку робочого часу, проводили відеоконференції або мали досвід віддаленої роботи. Вони, з одного боку, підстелили собі соломки раніше, ніж впровадили карантин. З другого боку, керівникам таких компаній вистачило трьох кроків, щоб швидко запустити віддалену роботу - поінформувати, організувати і перевести  в онлайн-режим.

Перший тиждень пішов на поліпшення процесу роботи, особливо, якщо в штаті були  люди без досвіду дистанційної роботи і мозок відмовлявся  прийняти той факт, що спальня або кухня перетворилися в робочий кабінет. Але аналізуючи ситуацію зараз, дивлячись на дані з Yaware.TimeTracker (автоматична система обліку робочого часу і оцінки ефективності роботи співробітників за комп'ютером), за 59 днів карантину їм вдалося підвищити продуктивність персоналу на 10-30% у порівнянні з аналогічним періодом до карантину.

Подивіться на зміну продуктивності на прикладі шести великих компаній, назви яких приховані згідно з договором про нерозголошення.


Кожна з них продемонструвала зростання показників. Залежно від роду діяльності, змінювалося кількість продуктивного часу. У менеджерів і керівників різниця в продуктивності вище, ніж у рекрутерів і HR. Хоча і ті, і інші сконцентровані на роботі з людьми, навантаження на менеджерів подвоїлася під час карантину. На їхні плечі лягло управління процесами, швидке коригування діяльності та контроль підлеглих.

Онлайн-режим для деяких компаній означав зміну підходу до роботи. Комусь, раптом, знадобився сайт для виходу на онлайн-ринок, а комусь редизайн сторінок під карантин, впровадження нових правил і акцій. В результаті, навантаження на дизайнерів під час карантину збільшилася на 31%. Також посилено працювали відділи розробки, управління та продажів.

Багато говорили про відволікаючі домашні фактори. Підозрювали, що вони будуть заважати роботі і збільшиться кількість непродуктивного часу, яке співробітники проведуть в соціальних мережах і сайтах з новинами про статистику захворювання  коронавірусом. Не без цього, але звіт щодо продуктивності показує, що вдома співробітники на 9% менше займалися непродуктивними справами, ніж в офісі.

Вимога залишатися вдома вплинула на те, що співробітники стали довше працювати. Нікуди не потрібно поспішати, офіс не закривається, можна засидітися за роботою довше. Якщо раніше співробітники починали день о 9:00 і закінчували о 18:00, то останні 9 тижнів ці показники - 8:30 і 19.00-21: 00 відповідно.

Хоча, навантаження на рекрутерів і HR-фахівців зменшилася, вони продовжували закривати вакансії. Серед кандидатів були ті, хто не міг працювати віддалено на колишньому місці, але і без заробітку залишитися не міг. Сумарна кількість працівників в компаніях збільшилася на 13%. Поповнювалися команди маркетологів, менеджерів та відділу продажів.

Два зайця одним пострілом: адаптація і карантин

Найважче довелося компаніям, які були не готові працювати віддалено. І перш ніж піти на карантин, їм довелося шукати інструменти і методи управління персоналом на відстані. Кількість користувачів Yaware.TimeTracker у порівнянні з березнем 2020 року зросла на 13%..

Те, що початок віддаленої роботи збігся з впровадженням карантину, допомогло керівникам. Їх персонал швидко опанував нові інструменти і швидко пройшов етапи, які, за звичайних обставин, займають більше часу.

Happy end

За підсумками програми обліку робочого часу, віддалена робота показала результат вище, ніж очікувалося на початку карантину. Вдома персонал компаній  працював продуктивніше, ніж в офісі, тобто  компаніям вдалося перетворити цю продуктивну роботу в гроші. Якщо не збільшити прибуток, то хоча б утримати планку. Не всім співробітникам сподобався такий режим роботи: комусь сподобалось, шо дорога в офіс за 3 метри від ліжка до столу, а комусь не вистачало живого спілкування з колегами.

Консалтингова компанія в сфері нерухомості CBRE опитала 50 українських компаній і 51% з них готові далі працювати дистанційно. Карантин назавжди змінив уявлення про роботу. Якщо раніше «віддаленка» асоціювалася тільки з IT-компаніями, то зараз збільшується кількість роботодавців, готових скоротити кількість офісів. Незмінним залишаються інструменти, які полегшують роботу як в штатному режимі, так і дистанційно.

За матеріалами ресурсу AIN