Паризький авіасалон Ле Бурже в червні 2025 року став справжнім майданчиком для демонстрації майбутнього війни в повітрі. Головними зірками виставки стали безпілотники (дрони) та системи протидії їм, які радикально змінюють обличчя сучасних конфліктів. Натхненні досвідом війни в Україні, де дрони паралізують фронт і тилові операції, виробники з Ізраїлю, Німеччини, США, Туреччини та інших країн представили інновації, що обіцяли зробити оборону дешевшою та ефективнішою. За дев'ять місяців, до березня 2026 року, багато з цих концепцій перейшли з прототипів у реальне застосування – від бойових випробувань лазерних систем до повітряних перехоплень дронами.
Тренд 1: Системи боротьби з дронами – від лазерів до комплексних щитів
Одним із найяскравіших експонатів Ле Бурже стала лазерна система Lite Beam від ізраїльської компанії Rafael. Ця мобільна установка, встановлена на автомобілі, обіцяла перехоплювати до 10 цілей на відстані кількох кілометрів, з низькою вартістю "пострілу" – дешевше, ніж звичайний ударний дрон. Lite Beam є еволюцією відомої системи "Железний промінь" (Iron Beam), яка вже тоді позиціонувалася як рішення проти масових атак FPV-дронів, подібних до тих, що застосовуються в Україні.
До березня 2026 року Iron Beam не просто залишився прототипом: система стала повністю оперативною. У кінці грудня 2025 року Rafael передала першу 100-кіловатну установку Ізраїльським силам оборони (IDF), а вже 2 березня 2026 року її вперше застосували в бою для перехоплення ракет з Лівану. Вартість пострілу – всього $2, що робить її ідеальною проти дешевих дронів. Lite Beam, як менша 10-кіловатна версія, інтегрується з системами виявлення дронів і може нейтралізувати цілі на відстані до 2 км. У контексті України, де дрони спричиняють до 80% втрат, такі лазери могли б радикально змінити баланс, зменшивши залежність від дорогих зенітних ракет.
Інший хіт виставки – комплекс Guardion від німецької Diehl Defence. Він поєднує виявлення дронів за допомогою акустичних датчиків, радіоелектронну боротьбу (РЕБ), сітки та навіть стрілецьку турель. У 2025 році акцент робився на захисті критичних об'єктів, як аеропорти, від масових атак.
У лютому 2026 року Diehl перезапустила систему під назвою Garmr, інтегрувавши штучний інтелект для виявлення, класифікації та пріоритизації цілей. Тепер Garmr доступний у версіях для короткого (SRS з дроном-перехоплювачем Cicada) та середнього (MRS) радіусу, з дальністю до 70 км. Система адаптована для цивільної інфраструктури та високої інтенсивності боїв, що робить її актуальною для Європи, де загроза дронів зростає через досвід України.
Тренд 2: Бойові дрони — еволюція від FPV до концепції «вірного веденого»
Війна в Україні наочно продемонструвала, як масове застосування FPV-дронів (з керуванням «від першої особи») здатне паралізувати не лише передову, а й тилову логістику та операції. На авіасалоні цей тренд відобразився в експонатах, орієнтованих на автономність та стійкість, таких як Parrot Anafi UKR (оснащений машинним зором для навігації в умовах РЕБ) та розвідувальні системи від Delair, які вже успішно пройшли тестування на фронті.
Проте справжніми зірками виставки стали ударні платформи, представлені новоствореною компанією LBA Systems (спільне підприємство турецької Baykar та італійської Leonardo). Особливу увагу привернули Bayraktar TB3 зі складними крилами, спеціально розроблений для базування на авіаносцях (зокрема, на турецькому універсальному десантному кораблі TCG Anadolu), та важкий дрон-бомбардувальник Akinci. Обидва апарати демонструють високу адаптивність до різних бойових завдань.
Станом на 2026 рік, Bayraktar TB3 вже здійснив свій міжнародний дебют: у лютому, під час навчань НАТО Steadfast Dart 2026 у Балтійському морі, три дрони TB3 з борту TCG Anadolu успішно виконали удари по морських цілях керованими боєприпасами MAM-L. Що важливо, місія відбулася за температури -5°C, коли пілотовані літаки та гелікоптери залишалися заземленими через складні погодні умови. Компанія Baykar підтвердила свій статус лідера, підписавши експортні угоди щодо TB2 із 36 країнами та Akinci — із 16. Останній також досяг історичного успіху: 21 лютого 2026 року Akinci здійснив перше підтверджене повітряне перехоплення, знищивши дрон типу Shahed над Чорним морем за допомогою боєприпасу EREN. Це підкреслює глобальний перехід до концепції дронів як «мисливців» на інші безпілотники.
Ще одним ключовим напрямком є розвиток концепції «вірного веденого» (loyal wingman) — стелс-дронів, призначених для супроводу та підтримки пілотованих винищувачів. Свої прототипи у цьому сегменті представили такі компанії, як Anduril (YFQ-44 Fury), General Atomics (YFQ-42A) та Korea Aerospace Industries (KAI).
У США програма "вірних ведених" (CCA) йде повним ходом: вже тестують дрони з ракетами, дають їм офіційні назви (наприклад, Fury, Dark Merlin, Talon Blue), а морська піхота обрала один з них для своїх експериментів. Корейці теж не відстають.
Висновок: Майбутнє за гібридністюДосвід 2025–2026 років доводить: перемагає не той, хто має найдорожчу ракету, а той, хто здатен забезпечити дешевий та масовий перехоплювач. Лазери типу Iron Beam та гібридні системи як Garmr обіцяють переломний момент, але ключовим фактором залишається швидкість оновлення ПЗ та адаптація до РЕБ.
Світ увійшов в еру, де дрони — це не додаток до армії, а її центральний елемент.
Україна, яка вже виробляє мільйони дронів на рік, може і має стати лідером цієї революції.
----------------------------------------
Матеріал підготовлено на основі відкритих даних Паризького авіасалону Ле Бурже 2025, офіційних прес-релізів компаній-виробників та звітів оборонних видань станом на березень 2026 року
Коментарі
Дописати коментар