Все почалося наприкінці XIX століття, коли наука привідкрила таємниці невидимого. У 1898 році британські хіміки сер Вільям Рамзі та Морріс Треверс, експериментуючи з рідким повітрям, виокремили новий газ — неон, від грецького слова "neos", що означає "новий".
Цей безбарвний газ у нормальному стані виявився на диво ефектним: коли його збуджувати електрикою, він спалахує яскравим помаранчево-червоним сяйвом. Це відкриття стало фундаментом для майбутніх винаходів, адже неон належав до групи інертних газів, які не реагують з іншими речовинами, що ідеально для створення стабільного світла.
Але ідея лампи з газом з'явилася ще раніше. У 1855 році німецький фізик і склодув Генріх Гейсслер винайшов "трубу Гейсслер" — скляну трубку, заповнену розрідженим газом, через яку пропускали електричний розряд. Цей пристрій створював кольорові спалахи і використовувався в лабораторіях для спектроскопії, але був далекий від практичного застосування. Він став прототипом для неонових технологій, показавши, як газ може "світитися" під впливом струму.
Переломний момент настав на початку XX століття завдяки французькому інженеру Жоржу Клоду. У 1902 році Клод, відомий винаходами в галузі рідкого повітря та електрики, експериментував з електричними розрядами в газових трубках. Одного дня він заповнив скляну трубку неоном, пропустив через неї високовольтний струм і побачив стабільне, ефектне сяйво. Так народилася неонова лампа в її сучасній формі — герметична трубка з електродами на кінцях, де газ, іонізований струмом, випромінює світло. Клод удосконалив технологію, зробивши лампу довговічною та придатною для масового виробництва.
Неонова лампа була продемонстрована на Паризькому автосалоні (Salon de l'Automobile et du Cycle), який тривав в Grand Palais у Парижі з 3 по 18 грудня 1910 року. Це була не просто разова подія, а демонстрація протягом усього салону: Клод показав дві довгі (близько 12 метрів) червоні неонові трубки, які освітлювали перистиль (колонний портик) виставкового залу.
За два роки, у 1912-му, Клод запатентував винахід і почав виробництво в своїй компанії Claude Neon. Але справжній бум неонових ламп припав на 1920-ті роки. У 1923 році перша неонова реклама з'явилася в США: знак "Barber Shop" у Лос-Анджелесі. Невдовзі неон завоював Бродвей у Нью-Йорку, де мерехтливі вивіски стали символом джазової ери. Винахідник Деніел Макфарлан Мур розвинув технологію, створивши мініатюрні неонові лампи для індикаторів у 1917 році. До 1930-х неон використовували не лише для реклами, а й для архітектури, театрів та навіть наукових приладів.
Золотий вік неону тривав до середини XX століття, коли пластикові та LED-лампи почали витісняти його через нижчу вартість. Але неон не зник — він відродився в поп-культурі, вуличному мистецтві та ретро-дизайні. Сьогодні неонові лампи — це не просто світло, а ностальгія за епохою, коли наука перетворювала ніч на день.
Цей винахід Жоржа Клода змінив наше сприйняття освітлення, довівши, що навіть "нова" газова частинка може стати зіркою. Хто знає, які відкриття чекають нас попереду?
Коментарі
Дописати коментар