Уявіть: опале листя, яке зазвичай спалюють чи відправляють на звалища, перетворюється на екологічний папір для упаковки, сумок і навіть гігієнічних виробів. Саме цю ідею втілює український стартап Releaf Paper, заснований у 2019 році. Отримавши €2,5 млн гранту від Європейської комісії, компанія обіцяла революцію в паперовій промисловості!
Ця технологія обіцяла вражаючі переваги: на 78% менше викидів CO₂, утричі менше енергії та у 15 разів менше води порівняно з традиційним виробництвом з деревини. Папір Releaf біорозкладний (за 55 днів), перероблюваний і не вимагає вирубки лісів. Компанія не збирає листя самостійно, а використовує інфраструктуру міст – від Києва до Парижа.
У грудні 2022 року Releaf Paper виграла престижну програму EIC Accelerator, отримавши €2,5 млн гранту від ЄС для запуску пілотної лінії. "Наша мета – запустити серію власних виробничих ліній нового покоління, де створюватиметься папір майбутнього", – заявляв Фречка. Плани були амбітними: виробництво в двох європейських країнах за п'ять років, з потенціалом на €10 млн додаткового фінансування. До того стартап уже залучив підтримку від Google (€100 тис.) та WWF.
У листопаді 2024 року Releaf Paper запустила першу в світі пілотну лінію в Ле-Мюро (Іль-де-Франс), неподалік Парижа. Проєкт коштував €3,5 млн зі співфінансуванням від EIC. Лінія переробляє паризьке зелене сміття на волокна для упаковки, біопластику та гігієнічних товарів. "Це не просто фабрика – це виклик, що відходи міста можуть стати життєво важливим ресурсом", – коментував Соболенко на запуску. Екологічні бонуси вражають: лише 0,066 кг CO₂ на кг продукції (на 70% менше норми) та 0,002 л води на кг.
Але адаптація коштувала дорого: у 2024 році оновили патент з новою обов'язковою вимогою, за якою продукт повинен містити щонайменше 10% опалого листя. Це було зроблено, щоб технологія відповідала суворішим екологічним нормам Франції (наприклад, обмеженням на хімікати та енергію) та строкам гранту від ЄС (EIC Accelerator), які вимагали чіткої екологічної складової.
Але шлях до успіху виявився тернистим: плани перенесли з України до Франції, а між співзасновниками спалахнув конфлікт, який ледь не зруйнував проєкт. Що ж сталося?
Зародження ідеї та тріумфальний грант
Все почалося зі шкільного проєкту Валентина Фречки, СТО Releaf Paper. У 16 років він експериментував з опалим листям, перетворюючи його на целюлозу за допомогою патентованої технології – комбінації механічного та термо-хімічного оброблення. "Ми пропонуємо містам безкоштовне рішення: вони доставляють листя до наших виробництв, ми очищуємо, гранулюємо і переробляємо його на целюлозу", – пояснював тоді CEO Олександр Соболенко.Ця технологія обіцяла вражаючі переваги: на 78% менше викидів CO₂, утричі менше енергії та у 15 разів менше води порівняно з традиційним виробництвом з деревини. Папір Releaf біорозкладний (за 55 днів), перероблюваний і не вимагає вирубки лісів. Компанія не збирає листя самостійно, а використовує інфраструктуру міст – від Києва до Парижа.
У грудні 2022 року Releaf Paper виграла престижну програму EIC Accelerator, отримавши €2,5 млн гранту від ЄС для запуску пілотної лінії. "Наша мета – запустити серію власних виробничих ліній нового покоління, де створюватиметься папір майбутнього", – заявляв Фречка. Плани були амбітними: виробництво в двох європейських країнах за п'ять років, з потенціалом на €10 млн додаткового фінансування. До того стартап уже залучив підтримку від Google (€100 тис.) та WWF.
Зміна планів: Чому Франція замість України?
Спочатку виробництво планували в Україні, але війна з Росією змусила переглянути стратегії – компанія втратила більшість клієнтів на батьківщині й зосередилася на Європі. Однак ключовою причиною перенесення стала Франція з її суворими екологічними нормами. "Технологію довелося адаптувати до французького законодавства: використання певних хімікатів та електроенергії понад ліміт вимагало дозволів, які перевищували можливості гранту", – пояснюють у компанії.У листопаді 2024 року Releaf Paper запустила першу в світі пілотну лінію в Ле-Мюро (Іль-де-Франс), неподалік Парижа. Проєкт коштував €3,5 млн зі співфінансуванням від EIC. Лінія переробляє паризьке зелене сміття на волокна для упаковки, біопластику та гігієнічних товарів. "Це не просто фабрика – це виклик, що відходи міста можуть стати життєво важливим ресурсом", – коментував Соболенко на запуску. Екологічні бонуси вражають: лише 0,066 кг CO₂ на кг продукції (на 70% менше норми) та 0,002 л води на кг.
Але адаптація коштувала дорого: у 2024 році оновили патент з новою обов'язковою вимогою, за якою продукт повинен містити щонайменше 10% опалого листя. Це було зроблено, щоб технологія відповідала суворішим екологічним нормам Франції (наприклад, обмеженням на хімікати та енергію) та строкам гранту від ЄС (EIC Accelerator), які вимагали чіткої екологічної складової.
Валентин Фречка: "Ми не просто пропонуємо альтернативу пакувальній індустрії, а розкриваємо потенціал міських зелених відходів". Плани на 2025 рік включали раунд Series A на €8 млн для розширення по Європі, Північній Америці та Азії.
Конфлікт власників: "Ілюзія готової технології"
Такий оптимістичний запуск виявився піком – за ним послідував скандал. У вересні 2025 року Олександр Соболенко, відповідальний за фінанси та інвестиції з 2020-го, покинув компанію, а Фречка став президентом. Конфлікт спалахнув через фундаментальні розбіжності - Соболенко вважав технологію нежиттєздатною для комерції.Соболенко звинувачував Фречку в тому, що патентований метод (хімічна обробка листя для отримання целюлози) дозволяє виробляти лише напівфабрикат, який не конкурує з деревним папером за якістю та вартістю. За його словами, витрати на продукт зросли в 50 разів, а сировина — удесятеро. Фречка ж, навпаки, пояснював адаптацію технології до французького законодавства: у 2024 році оновили патент, вимагаючи мінімум 10% листя в продукті, бо перевищення лімітів на хімікати та електроенергію вимагало б дозволів, які б перевищили терміни гранту.
Соболенко видав ультиматум - або припинити адаптацію, або піти. Фречка відповів, що адаптація була необхідною для відповідності законам, а покращення будуть поступовими. "Ми обговорюємо вихід Соболенка, але технологія адаптована для юридичної відповідності", – зазначив він.
Це не перший конфлікт Фречки: раніше, у 2020-му він розійшовся з партнером Андрієм Варцабою через взаємні звинувачення в невиконанні зобов'язань та інтелектуальній власності. Фречка створив нову компанію, продавши 25% Соболенку. Результат? Втрата довіри інвесторів через "ілюзію готової технології", як сказав Соболенко.
Де зараз Releaf Paper?
Пілотна лінія в Франції так і не досягла обіцяних 10 тис. тонн целюлози на рік – лише близько 200 тонн пелетів з 10–20% листям у складі. У серпні 2025-го виробили 50 кг волокон і надіслали партнерам з попередніми листами намірів. Компанія не запустила комерційне виробництво, попри патент і грант.
Але Валентин Фречка дивиться вперед: "Запуск великого заводу без серйозних інвестицій – помилка. Ми переходимо до готових продуктів і обговорюємо співпрацю з європейськими техцентрами". Releaf Paper залишається піонером, але урок простий: інновації потребують не лише ідей, а й гармонії в команді. Чи вдасться українському стартапу відродитися – покаже час.
Соболенко видав ультиматум - або припинити адаптацію, або піти. Фречка відповів, що адаптація була необхідною для відповідності законам, а покращення будуть поступовими. "Ми обговорюємо вихід Соболенка, але технологія адаптована для юридичної відповідності", – зазначив він.
Це не перший конфлікт Фречки: раніше, у 2020-му він розійшовся з партнером Андрієм Варцабою через взаємні звинувачення в невиконанні зобов'язань та інтелектуальній власності. Фречка створив нову компанію, продавши 25% Соболенку. Результат? Втрата довіри інвесторів через "ілюзію готової технології", як сказав Соболенко.
Де зараз Releaf Paper?
Пілотна лінія в Франції так і не досягла обіцяних 10 тис. тонн целюлози на рік – лише близько 200 тонн пелетів з 10–20% листям у складі. У серпні 2025-го виробили 50 кг волокон і надіслали партнерам з попередніми листами намірів. Компанія не запустила комерційне виробництво, попри патент і грант.
Але Валентин Фречка дивиться вперед: "Запуск великого заводу без серйозних інвестицій – помилка. Ми переходимо до готових продуктів і обговорюємо співпрацю з європейськими техцентрами". Releaf Paper залишається піонером, але урок простий: інновації потребують не лише ідей, а й гармонії в команді. Чи вдасться українському стартапу відродитися – покаже час.
За матеріалами komersant
Коментарі
Дописати коментар