Оголошено лауреатів Нобелівської премії 2024 з фізики

8 жовтня 2024 року Нобелівський комітет визначив лауреатів премії у галузі фізики. Ними стали Джон Гопфілд та Джефрі Еверест Гінтон за "фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж". Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля Що відомо про лауреатів Двоє цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики використали інструменти фізики для розробки методів, які є основою сучасного потужного машинного навчання.  Коли ми говоримо про штучний інтелект, ми часто маємо на увазі машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Ця технологія спочатку була навіяна структурою мозку. У штучній нейронній мережі нейрони головного мозку представлені вузлами, які мають різні значення. Ці вузли впливають один на одного через зв’язки, які можна зробити сильнішими або послабленими. Джон Хопфілд винайшов мережу, в якій використовується метод збереження і відтворення шаблонів. Ми можемо уявити вузли у

Люди нарешті зможуть читати думки: вчені створили унікальний пристрій

Дослідники з Федеральної політехнічної школи Лозанни (EPFL) розробили революційний мікрочип, який здатний перетворювати нейронну активність мозку у текст.


Цей пристрій, відомий як мініатюризований інтерфейс мозок-комп’ютер (MiBMI), пропонує суттєвий прорив у сфері нейротехнологій, особливо для людей із серйозними моторними порушеннями.

На відміну від відомого чипа Neuralink, який має розміри приблизно 23×8 мм і потребує встановлення 64 електродів у мозок, MiBMI складається всього з двох тонких чипів загальною площею 8 мм². Пристрій є не лише меншим, а й більш енергоефективним і мінімально інвазивним. У той час як Neuralink передає дані на зовнішній пристрій для обробки, MiBMI обробляє їх прямо на місці, у реальному часі.

MiBMI моніторить електричну активність мозку і, використовуючи специфічні нейронні маркери, перетворює цю активність у текст. Коли людина уявляє написання певної літери, відповідні нейронні маркери активуються. Мікрочип зчитує ці маркери і перетворює їх на текст із точністю до 91%.

Розробники впевнені, що новий чип має величезний потенціал для поліпшення комунікаційних можливостей людей, які страждають на порушення моторних функцій. «Це досягнення наближає нас до практичних імплантованих рішень», — зазначає Махса Шоаран, керівник Лабораторії інтегрованих нейротехнологій EPFL.

Хоча MiBMI ще не тестувався у живих умовах, попередні експерименти з реальними нейронними записами демонструють обнадійливі результати. Дослідження EPFL відкриває нові можливості для розробки технологій, які допоможуть людям з обмеженими можливостями спілкуватися, використовуючи лише силу думки.

За матеріалами expert

Коментарі