Випускник нашої стартап-школи Sikorsky Challenge у списку Forbes Asia 30 до 30!

Вітаємо українських засновників японського стартапу FLORA з цим надихаючим  успіхом!  Співзасновики проєкту Анна Крещенко та Іван Селезньов Анна Крещенко: "Рада повідомити, що ми з Іваном увійшли у списку Forbes Asia 30 до 30! Попереду багато хвилювання, багато викликів та можливостей💪. Треба продовжувати працювати, але я пишаюсь, що ми перші українці, які потрапили в список Азії". Анна Крещенко та Іван Селезньов заснували компанію Flora в 2020 році в Кіото.  Проєкт Flora - це інноваційна платформа, яка надає інформацію та психологічну допомогу жінкам у період від статевого дозрівання до менопаузи і призначена зробити здоров'я простим і доступним для кожної жінки. А в Японії, як всі ми знаємо, здоров'ю громадян приділяється особлива увага. Про те, як наш випускник Іван Селезньов опинився в Японії, як долучився до проєкту FLORA, як проєкт розвивався та як залучав інвестиції - читайте на сторінці  нашого блогу За чотири роки існування проєкту до нього приєднались япон

День вишиванки: 10 маловідомих фактів про національну українську сорочку


День вишиванки — поки ще не офіційне і відносно нове народне свято єдності та культурного відродження всього українського народу. Традиційно воно відзначається в третій четвер травня. У 2023 році свято припало на 18 травня. Команда Sikorsky Challenge вітає всіх з днем вишиванки!



Відзначати День вишиванки розпочали не так давно — у 2006 році. За ці роки свято набуло популярності не лише в Україні, а й за кордоном. У цей день люди у всьому світі вдягають вишиванки і почуваються щасливими.

Цікаві факти про вишиванку

1. Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Дівчину надихнув знайомий, який прийшов на заняття у вишиванці. Одного дня Леся запропонувала усім найближчим друзям одягнутися у вишиванки. Це стало своєрідною традицією. Спочатку у певний день вишиванки носили всього кілька десятків студентів і викладачів, але через деякий час це переросло у свято, яке стало всеукраїнським, а потім і міжнародним.

2. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Дані археологічних розкопок, свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва на території України існує з часів енеоліту. Стародавні історики, зокрема Геродот, стверджували, що в могилах перших століть нашої ери були знайдені залишки вовняного одягу, прикрашеного багатоколірними вишивками.

У Мартинівському скарбі, знайденому в 1907 року на березі річки Рось, у селі Мартинівка Київської губернії, були  срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI століттям, які вказують на подібність одягу і вишивки українського народного костюма середньовіччя і нового часу.


3. У XIX столітті письменник Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом, започаткувавши у такий спосіб своєрідну моду. Сучасники розповідали: "Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток".

Вишиванок у Франка було багацько — здебільшого дарували приятелі та приятельки з усієї України. Письменник зумів прищепити теплу любов до традиційного українського вбрання й своїм дітям. До речі, на двадцятигривневій купюрі Франко зображений саме у вишиванці зображений 


4. Фахівці налічують понад сотню різних технік вишивки українського одягу (низь, мережка, вирізування, повзунок, плетіння і т.д.). Більшість з них вже майже не використовується. Однак є майстри-ентузіасти, які дбайливо зберігають ці стародавні способи. Хрестик, який зараз є панівною технікою вишивання, до кінця 19 століття в українській вишивці не зустрічався.

Також існує величезна кількість різноманітних візерунків. У давні часи не існувало готових схем вишивки, як зараз. Тому кожна майстриня вигадувала власні візерунки, а якщо і повторювала готові зразки, то часто вносила в них власні елементи. Тому серед вишивок, створених до 18 століття, практично неможливо знайти двох однакових.

Вишивка мала тоді тоді дуже мало кольорів, оскільки фабричних ниток не було і фарбувати їх доводилося вручну в домашніх умовах. Тому найбільш поширеними кольорами були білий, червоний (його отримували з буряка або інших плодів) і чорний (нитки фарбували сажею).


5. Нині саме вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й в інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконувають елементи рослинного та геометричного характеру.


6. Кожному регіону притаманні свої крій, візерунок і колір вишиванок. Для центру України характерні чорно-білі сорочки, на Полтавщині носили сорочки білі з білою вишивкою, на Волині й Чернігівщині — сорочки з червоно-білою вишивкою. Різноколірні яскраві вишиванки створювали умільці на півдні України, а також в Карпатах і Закарпатті, на Буковині й Гуцульщині.


7. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала для малюка унікальну вишивку-оберіг зазвичай червоними нитками — кольором родинного кровного зв'язку. На дитячих сорочках мами частенько вишивали тварин — собак, коней, курок з півнями або казкових птахів.


8. Вишиванки в давнину мали розподіл за кольором. Наприклад, чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Сині вишиті сорочки були в гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

9. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році в місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6 570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.


10. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. Так, 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.
А сьогодні, 18 травня 2023 року, вишиванку вдягнув і наш славнозвісний українець Ігорь Сікорський. 
    

За матеріалами trueua

Коментарі