Фестиваль Sikorsky Challenge 2024 відбувся! Вітаємо всіх учасників!

З 29 жовтня по 1 листопада 2024 року в КПІ ім. Ігоря Сікорського відбувся XIII Міжнародний Фестиваль «Sikorsky Challenge 2024: інновації для миру і безпеки України».  Це вже третій Фестиваль, що був проведений в умовах війни. Сьогодення поставило перед нами неймовірні виклики, примусило усвідомити нові реалії та виробити стратегічні завдання на післявоєнний період відновлення та розвитку України. Післявоєнна відбудова України має базуватися на швидкому та ефективному впровадженні інноваційних технологій і розробок за всіма напрямами  економіки країни, тому саме цим надважливим напрямам відновлення України і був присвячений цьогорічний ХІII Фестиваль інноваційних проєктів "Sikorsky Challenge 2024". Програма Фестивалю була насиченою та цікавою. До Форуму та панельних дискусій долучились  представники органів державної влади, члени міжнародної наглядової ради Інноваційної екосистеми «Sikorsky Challenge Ukraine», представники фондів, акселераторів, інвестиційних компані...

День вишиванки: 10 маловідомих фактів про національну українську сорочку


День вишиванки — поки ще не офіційне і відносно нове народне свято єдності та культурного відродження всього українського народу. Традиційно воно відзначається в третій четвер травня. У 2023 році свято припало на 18 травня. Команда Sikorsky Challenge вітає всіх з днем вишиванки!



Відзначати День вишиванки розпочали не так давно — у 2006 році. За ці роки свято набуло популярності не лише в Україні, а й за кордоном. У цей день люди у всьому світі вдягають вишиванки і почуваються щасливими.

Цікаві факти про вишиванку

1. Вперше День вишиванки запропонувала відзначати одна зі студенток факультету історії Чернівецького національного університету Леся Воронюк. Дівчину надихнув знайомий, який прийшов на заняття у вишиванці. Одного дня Леся запропонувала усім найближчим друзям одягнутися у вишиванки. Це стало своєрідною традицією. Спочатку у певний день вишиванки носили всього кілька десятків студентів і викладачів, але через деякий час це переросло у свято, яке стало всеукраїнським, а потім і міжнародним.

2. Українська вишиванка має надзвичайно давнє походження. Дані археологічних розкопок, свідчення мандрівників і літописців підтверджують, що вишивання як вид мистецтва на території України існує з часів енеоліту. Стародавні історики, зокрема Геродот, стверджували, що в могилах перших століть нашої ери були знайдені залишки вовняного одягу, прикрашеного багатоколірними вишивками.

У Мартинівському скарбі, знайденому в 1907 року на березі річки Рось, у селі Мартинівка Київської губернії, були  срібні бляшки з фігурками чоловіків, датовані VI століттям, які вказують на подібність одягу і вишивки українського народного костюма середньовіччя і нового часу.


3. У XIX столітті письменник Іван Франко почав поєднувати вишиванку з європейським костюмом, започаткувавши у такий спосіб своєрідну моду. Сучасники розповідали: "Де б він не з'являвся, неодмінно привертав увагу своїм піджаком та вишиваною сорочкою поміж пишних комірців та краваток".

Вишиванок у Франка було багацько — здебільшого дарували приятелі та приятельки з усієї України. Письменник зумів прищепити теплу любов до традиційного українського вбрання й своїм дітям. До речі, на двадцятигривневій купюрі Франко зображений саме у вишиванці зображений 


4. Фахівці налічують понад сотню різних технік вишивки українського одягу (низь, мережка, вирізування, повзунок, плетіння і т.д.). Більшість з них вже майже не використовується. Однак є майстри-ентузіасти, які дбайливо зберігають ці стародавні способи. Хрестик, який зараз є панівною технікою вишивання, до кінця 19 століття в українській вишивці не зустрічався.

Також існує величезна кількість різноманітних візерунків. У давні часи не існувало готових схем вишивки, як зараз. Тому кожна майстриня вигадувала власні візерунки, а якщо і повторювала готові зразки, то часто вносила в них власні елементи. Тому серед вишивок, створених до 18 століття, практично неможливо знайти двох однакових.

Вишивка мала тоді тоді дуже мало кольорів, оскільки фабричних ниток не було і фарбувати їх доводилося вручну в домашніх умовах. Тому найбільш поширеними кольорами були білий, червоний (його отримували з буряка або інших плодів) і чорний (нитки фарбували сажею).


5. Нині саме вишивка хрестиком є найпопулярнішим швом, який використовують не лише у вишиванках, але й в інших вишитих виробах. Найчастіше хрестиком виконувають елементи рослинного та геометричного характеру.


6. Кожному регіону притаманні свої крій, візерунок і колір вишиванок. Для центру України характерні чорно-білі сорочки, на Полтавщині носили сорочки білі з білою вишивкою, на Волині й Чернігівщині — сорочки з червоно-білою вишивкою. Різноколірні яскраві вишиванки створювали умільці на півдні України, а також в Карпатах і Закарпатті, на Буковині й Гуцульщині.


7. Першу сорочку, зшиту з нової тканини, дитині дарували до триріччя. Мама створювала для малюка унікальну вишивку-оберіг зазвичай червоними нитками — кольором родинного кровного зв'язку. На дитячих сорочках мами частенько вишивали тварин — собак, коней, курок з півнями або казкових птахів.


8. Вишиванки в давнину мали розподіл за кольором. Наприклад, чорні вишиванки одягалися виключно чоловіками. Сині вишиті сорочки були в гардеробі жінок, які не хотіли чи не могли народжувати, або маленьких дівчаток до 12 років.

9. Найбільша кількість людей у вишиванках, яка зібралась в одному місці, була зареєстрована у 2011 році в місті Рівне. У День Незалежності на центральний майдан міста прийшло 6 570 людей у вишиванках. Цю цифру зафіксовано у Книзі рекордів України.


10. Першим українським телеведучим, який з'явився в прямому ефірі у вишиванці став Андрій Шевченко. Так, 21 листопада 2004 року чоловік відкрив телемарафон "Ніч виборів" на "5 каналі" у вишиванці з косівським орнаментом. Згодом його підтримали інші телеведучі, актори, співаки.
А сьогодні, 18 травня 2023 року, вишиванку вдягнув і наш славнозвісний українець Ігорь Сікорський. 
    

За матеріалами trueua

Коментарі