Як перетворити університетське наукове дослідження в стартап

Щороку на Конкурсі інноваційних проєктів Sikorsky Challenge ми знайомимося з дуже цікавими і перспективними проєктами  науковців. А згодом дізнаємося, що робота над комерціалізацією стартапу припинилася. Чому так трапляється? Причини різні, але найчастіше командам не вистачає часу на роботу з проєктами, адже ніхто не знімає з них педагогічне та наукове навантаження. Що ж роботи в цих умовах?   Є такий собі Джаред Фрідман, керуючий директор із програмного забезпечення та партнер групи венчурного фонду Y Combinator. Він співзасновник стартапу Scribd, який профінансував Y Combinator у 2006 році, і який став одним із 100 найкращих сайтів в Інтернеті. Джаред має досвід комерціалізації понад 75 компаній, що вийшли з університетів. До того ж  його команда здійснила тур по університетах і обговорила з сотнями студентів і професорів  комерціалізацію їх досліджень. Тому його поради будуть корисні для тих, хто проводить наукові дослідження в університеті та розглядає можливість створення компанії

США ініціювали грандіозний план розгортання в океані плавучих вітряних електростанцій

Адміністрація Байдена ініціювала грандіозні плани з освоєння морських вітрів.


Ініціатива стартувала з виділення $50 млн Міністерством енергетики США на розробку плавучих вітряних електростанцій. Плани передбачають встановлення до 2035 року 15 ГВт потужностей на глибинах понад 60 м, де не можна розміщувати звичайні офшорні (прибережні) вітряні турбіни.

Фахівці з National Renewable Energy Laboratory (NREL) впевнені, що одного прекрасного дня сукупна потужність звичайних вітряних електростанцій і морських вітряних турбін, що плавають, втричі перекриють потребу США в електроенергії. Рішучим просуванням до цих цілей стане освоєння океанічних просторів, що неможливо без створення надійних та ефективних вітряних турбін. За оцінками дослідників, майже 60% морських вітряних ресурсів США знаходяться на глибинах понад 60 м. Зокрема, йдеться про майже все західне узбережжя і особливо Каліфорнія і Орегона, де дно Тихого океану круто обривається недалеко від берегової лінії.

«Морський вітер є важливою частиною нашого планування на майбутнє. Одна з найкращих у країні територій для розвитку вітроенергетики знаходиться вздовж південного узбережжя Орегону та північного узбережжя Каліфорнії, – наголосила губернаторка Орегону Кейт Браун на прес-конференції. — У той же час, глибина океанів біля західного узбережжя та інші технічні проблеми зумовлюють необхідність розробки технології плаваючої морської вітряної генерації».

Паралельно з дослідженнями міністерства енергетики, внутрішніх справ, торгівлі та транспорту США спільно запустили проєкт під назвою Floating Offshore Wind Shot. Метою проєкту є зниження вартості плавучої морської вітроенергетики на 70%. Завдання у тому, щоб до 2035 року вартість технології знизилася до $45 за МВт·год. Цифра цілком реальна, яку, наприклад, до кінця десятиліття обіцяє досягти аналогічна європейська технологія — плаваюча морська вітряна турбіна з вертикальними лопатями. У 2021 році, для порівняння, вартість кожного МВт·год у США для офшорних вітрових станцій становила в середньому $84.

Влада США настільки впевнена у відмінних перспективах для морської вітрогенерації, що вже до кінця року Бюро управління енергією океану Міністерства енергетики США планує провести перший аукціон з оренди плавучих морських вітряних установок. Для розміщення плавучих та прибережних вітряних турбін будуть відкриті площі понад 1300 км2. Підкреслимо, план розгортання плавучих вітроелектростанцій доповнить плани встановлення турбін на шельфі, а не замінить їх. Та сама Каліфорнія має намір до 2045 року розгорнути 25 ГВт офшорних вітрогенераторів, що дозволить штату перейти до цього часу на 100% чисту енергію.

За матеріалами ресурсу vsviti 


 

Коментарі