Оголошено лауреатів Нобелівської премії 2024 з фізики

8 жовтня 2024 року Нобелівський комітет визначив лауреатів премії у галузі фізики. Ними стали Джон Гопфілд та Джефрі Еверест Гінтон за "фундаментальні відкриття та винаходи, які дозволяють машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж". Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на прес-службу Фонду Нобеля Що відомо про лауреатів Двоє цьогорічних лауреатів Нобелівської премії з фізики використали інструменти фізики для розробки методів, які є основою сучасного потужного машинного навчання.  Коли ми говоримо про штучний інтелект, ми часто маємо на увазі машинне навчання за допомогою штучних нейронних мереж. Ця технологія спочатку була навіяна структурою мозку. У штучній нейронній мережі нейрони головного мозку представлені вузлами, які мають різні значення. Ці вузли впливають один на одного через зв’язки, які можна зробити сильнішими або послабленими. Джон Хопфілд винайшов мережу, в якій використовується метод збереження і відтворення шаблонів. Ми можемо уявити вузли у

США ініціювали грандіозний план розгортання в океані плавучих вітряних електростанцій

Адміністрація Байдена ініціювала грандіозні плани з освоєння морських вітрів.


Ініціатива стартувала з виділення $50 млн Міністерством енергетики США на розробку плавучих вітряних електростанцій. Плани передбачають встановлення до 2035 року 15 ГВт потужностей на глибинах понад 60 м, де не можна розміщувати звичайні офшорні (прибережні) вітряні турбіни.

Фахівці з National Renewable Energy Laboratory (NREL) впевнені, що одного прекрасного дня сукупна потужність звичайних вітряних електростанцій і морських вітряних турбін, що плавають, втричі перекриють потребу США в електроенергії. Рішучим просуванням до цих цілей стане освоєння океанічних просторів, що неможливо без створення надійних та ефективних вітряних турбін. За оцінками дослідників, майже 60% морських вітряних ресурсів США знаходяться на глибинах понад 60 м. Зокрема, йдеться про майже все західне узбережжя і особливо Каліфорнія і Орегона, де дно Тихого океану круто обривається недалеко від берегової лінії.

«Морський вітер є важливою частиною нашого планування на майбутнє. Одна з найкращих у країні територій для розвитку вітроенергетики знаходиться вздовж південного узбережжя Орегону та північного узбережжя Каліфорнії, – наголосила губернаторка Орегону Кейт Браун на прес-конференції. — У той же час, глибина океанів біля західного узбережжя та інші технічні проблеми зумовлюють необхідність розробки технології плаваючої морської вітряної генерації».

Паралельно з дослідженнями міністерства енергетики, внутрішніх справ, торгівлі та транспорту США спільно запустили проєкт під назвою Floating Offshore Wind Shot. Метою проєкту є зниження вартості плавучої морської вітроенергетики на 70%. Завдання у тому, щоб до 2035 року вартість технології знизилася до $45 за МВт·год. Цифра цілком реальна, яку, наприклад, до кінця десятиліття обіцяє досягти аналогічна європейська технологія — плаваюча морська вітряна турбіна з вертикальними лопатями. У 2021 році, для порівняння, вартість кожного МВт·год у США для офшорних вітрових станцій становила в середньому $84.

Влада США настільки впевнена у відмінних перспективах для морської вітрогенерації, що вже до кінця року Бюро управління енергією океану Міністерства енергетики США планує провести перший аукціон з оренди плавучих морських вітряних установок. Для розміщення плавучих та прибережних вітряних турбін будуть відкриті площі понад 1300 км2. Підкреслимо, план розгортання плавучих вітроелектростанцій доповнить плани встановлення турбін на шельфі, а не замінить їх. Та сама Каліфорнія має намір до 2045 року розгорнути 25 ГВт офшорних вітрогенераторів, що дозволить штату перейти до цього часу на 100% чисту енергію.

За матеріалами ресурсу vsviti 


 

Коментарі