Як перетворити університетське наукове дослідження в стартап

Щороку на Конкурсі інноваційних проєктів Sikorsky Challenge ми знайомимося з дуже цікавими і перспективними проєктами  науковців. А згодом дізнаємося, що робота над комерціалізацією стартапу припинилася. Чому так трапляється? Причини різні, але найчастіше командам не вистачає часу на роботу з проєктами, адже ніхто не знімає з них педагогічне та наукове навантаження. Що ж роботи в цих умовах?   Є такий собі Джаред Фрідман, керуючий директор із програмного забезпечення та партнер групи венчурного фонду Y Combinator. Він співзасновник стартапу Scribd, який профінансував Y Combinator у 2006 році, і який став одним із 100 найкращих сайтів в Інтернеті. Джаред має досвід комерціалізації понад 75 компаній, що вийшли з університетів. До того ж  його команда здійснила тур по університетах і обговорила з сотнями студентів і професорів  комерціалізацію їх досліджень. Тому його поради будуть корисні для тих, хто проводить наукові дослідження в університеті та розглядає можливість створення компанії

Чого чекати українським IT - стартапам після війни?

З початку повномасштабного вторгнення Росії третина українських стартапів припинили роботу. Проте попри все більша частина стартапів, як і раніше, здійснює операційні процеси всередині країни.

Про те, що допоможе малому українському технологічному бізнесу встати на ноги після закінчення війни, розмірковує Антон Воловик, головний операційний директор  українського стартапу Reface.


У довоєнний час українська стартап-екосистема спиралася на чотири конкурентні переваги. Ці переваги залишаться з нами і після війни.

1. Культура підприємництва

Україна завжди була країною з підприємницькими людьми. Перед початком війни з Росією значну частину ВВП України створював малий та середній бізнес, і його частка незмінно зростала. Здатність нашого суспільства до самоорганізації в невеликі мобільні ефективні компанії є великою перевагою в сучасному світі, де швидкість інновацій у бізнес-середовищі зростає експоненційними темпами, а сучасна економіка дозволяє починати бізнеси у певних частинах value chain, без необхідності “бути величезними” у всьому ланцюжку продукту, як раніше.

Наша підприємницька культура відточена кризами. Українці борються за свої права протягом всієї історії, це зробило нас стійкими до труднощів та винахідливими, як інші країни-локомотивом tech-індустрії — Ізраїль, Тайвань, Ірландія. За останні п’ять років Україна зробила величезний стрибок у розвитку нових tech-бізнесів (Petcube, Ajax, Grammarly, People.ai, Reface та інші).

2. Досвід ведення IT-бізнесу

Наявність працівників із досвідом підприємництва є дуже важливим фактором успіху стартапу. Понад половину успішних ізраїльських стартапів останніх десятиліть запускали з командами, які вже мали підприємницький досвід. На щастя, Україна теж має велику кількість фахівців, які вже створювали бізнеси, або раніше працювали в міжнародних компаніях. Прошарок досвідчених лідерів дозволяє збільшити частку успішних стартапів та, відповідно, кількість історій успіху.

3. Підготовка талантів

Діджиталізація залишається одним із ключових драйверів зростання у світовій економіці, тому для підтримки конкурентоспроможності потрібна наявність сильної освітньої бази та великої кількості STEM (Science, Technology, Engineering and Math) випускників.

Україна має переваги на IT-ринку, порівняно з найближчими країнами-конкурентами: у нас найбільший ринок праці у Східній та Центральній Європі, а українські університети готують найбільшу кількість випускників інженерної спеціалізації в Європі. З-поміж цих випускників формується tech community. Це говорить про те, що українська освітня система є висококонкурентною.

4. Ціна-якість життя


Українці люблять та цінують свою країну, вони довели це на фронті. Незважаючи на війну і можливість залишитися в Європі, українці масово повертаються додому, адже вони хочуть жити і працювати в Україні – у тому числі, створюючи нові підприємства.

Україна завжди мала унікальне відчуття особистої свободи та ідеальне співвідношення ціни-якості життя, тому багато фахівців, які мають можливість виїхати за кордон, залишаються в Україні, створюючи бізнеси та інвестуючи в українську економіку. Я впевнений, що після закінчення війни ми повернемо привабливість України для життя та творчого розвитку і цим дамо новий імпульс підприємництву в нашій країні.

Країна стартапів. Україна = Ізраїль?

Ізраїль – непогана аналогія з Україною. Країна пережила не одну агресію з боку, здавалося б, більших ворогів, і має багато схожого з Україною:
  • потужна освітня система
  • велика діаспора
  • військовий сектор як двигун інновацій
  • підприємницька культура
У той же час є країни, які мають схожі ресурси, але не стали успішними tech-лідерами. Наприклад, Ліван і Вірменія — в обох країнах розвинена підприємницька культура і величезні діаспори, які значно успішніші й багатші за українську — так і не досягли технологічного успіху Ізраїлю, Ірландії чи Тайваню.

Існує велике бажання просто взяти та скопіювати дії інших успішних стартап-країн. Проте варто розуміти, що кожна країна мала свою tailor-made стратегію. Підприємництво в Ірландії, наприклад, будувалося на англійському праві, доступі до ринку ЄС та низьких податках — фактори, які в Україні повторити буде надзвичайно складно. Тому нам потрібно оцінювати виключно свої сильні сторони та будувати стратегію навколо них.

Уряду — економіка, ІТ сектору — ІТ сектор


Зараз сильна сторона України — не в бізнес-інститутах та досвіді запровадження урядових програм з підтримки бізнесу, а в культурі, якості технологічної освіти, якості життя та людському потенціалі. Тому уряду необхідно сконцентруватися на геополітичних та загальноекономічних завданнях, тоді як технологічний сектор зробить ставку на підтримку та розвиток ІТ-сектору.

Завданням номер один для уряду, звичайно, є досягнення миру на умовах вигідних Україні, а також побудова архітектури безпеки, яка дозволить людям повірити, що Росія не розпочне ще однієї війни і буде забезпечений стабільний мир. Крім політичного аспекту, уряд повинен звернути увагу на створення більш широких і довгострокових економічних драйверів, які стимулюватимуть економіку, таких як покращення освітньої системи, забезпечення стабільності фінансового сектора та банківської системи, зниження бар’єрів для підприємництва, більш високий рівень інтеграції у світову економіку.

Приватний ІТ-сектор, в свою чергу, має продемонструвати більш практичний підхід до розвитку індустрії. Технологічні компанії мають стати менторами, розширювати бізнес-спільноти та сприяти розвитку підприємницького майндсету, в якому помилки – це неминуче, а ризик – це нормально, допомагати у фандрайзингу, інвестувати, організовувати конференції, фінансувати освіту та дослідження. Ці функції приватний бізнес виконає набагато ефективніше.

Коли в Україні стане безпечно, вивільниться величезний ентузіазм народу, який постраждав у війні. Поступово покращиться якість життя, і люди знову почнуть розглядати Україну як дуже перспективну для себе та своїх дітей.
 
Потенційні драйвери українського tech-ринку

Після криз суспільства стають сильнішими та стійкішими. Хоч фото та відео із зон бойових дій наштовхують на думку, що відновити Україну буде надзвичайно складно, проте історичний досвід свідчить про інше. У перші десятиліття після Другої світової війни європейська економіка продемонструвала найвищий темп зростання ВВП, незважаючи на наймасштабніші руйнування за всю історію людства. Україна, безумовно, залишиться зі шрамами, але вони загартують наш характер і прагнення до свободи та творення.

Я очікую потужну консолідацію суспільства, менш корумповані інститути, остаточний розрив з невідворотно вмираючим “русским миром”, велику інтегрованість у світову економіку, позитивний ефект від західної допомоги та spillover effect від інвестицій у озброєння. Обіцяна масштабна допомога західних партнерів, аналогічна плану Маршалла, дозволить перетворити Україну на величезний будівельний майданчик — на одну із найпривабливіших для співпраці та інвестування країн світу. Цей момент буде унікальним в історії України та дасть поштовх до стрімкого розвитку всіх секторів економіки країни.

Україна переживає найважчі часи, але ми відновимо країну та відбудуємо ще сильнішу екосистему, де ІТ-сектор буде одним із ключових драйверів нашого зростання. Війна посилила нашу готовність та бажання працювати на благо своєї країни та всього, що ми любимо, тому я не маю жодного сумніву в успіху України.

За матеріалами AIN

Коментарі