18 вересня 2024 року відбудеться Конкурс стартап-проєктів та інженерних розробок «Новітні технології БПЛА та інноваційні джерела живлення» Програма КОНКУРСУ 09.30-10.00 Реєстрація учасників 10.00-10.30 Відкриття Конкурсу Виступи та візійні меседжі щодо розвитку новітніх джерел енергії та БПЛА оборонного і подвійного призначення 10.30-12.30 Пітчі-презентації стартап-проєктів за напрямами Новітні джерела енергії та БПЛА оборонного і подвійного призначення – 10-12 проєктів 12.30-13.30 Перерва 13.30-15.00 Перемовини щодо подальшої співпраці компанії «Бетрай. Енерджі» із представниками команд відібраних проєктів 15.00-15.30 Закриття Конкурсу, оголошення переможців Форма проведення: змішана-очна присутність та синхронний онлайн-режим. Прийом заявок триватиме до 12 вересня 2024 р. З 12 по 15 вересн
Знайомтесь - проєкт
"Широкосмуговий акустичний вушний ехо-спектрометр", фіналіст Конкурсу та переможець у
категорії "Краще технологічне рішення" (секція Біомедична інженерія і
здоров'я людини).
Зараз у світі більше 500 мільйонів людей страждають частковою або повною втратою слуху. Глухота породжує розлади мови. Слабочуючі діти погано сприймають як власні слова, так і розмови інших людей. Через це їм складно навчитися говорити. Подолати цю проблему можливо, , якщо виявити вади слуху в дитини в перші місяці життя. Це дасть шанс частково або повністю вилікувати їх та дати дитині шанс на повноцінне життя.
Сьогодні найбільш поширеним і доступним методом об’єктивної діагностики слуху є акустична імпедансометрія. Цей метод має ряд недоліків, серед яких - неможливість його застосування для новонароджених. "На кожну тисячу новонароджених є одна дитина з вадами слуху. Якщо до 6-місячного віку не використати спеціальний дитячий слуховий апарат, дитина буде з вадами розвитку. Якщо ж вчасно діагностувати проблему і місце пошкодження – середнє чи внутрішнє вухо, – то можна забезпечити нормальний розвиток дитини" (Сергій Найда).
Вирішити цю проблему допоможе інноваційний метод об’єктивної діагностики слуху, який реалізує
діагностичний прилад нового покоління – широкосмуговий вушний
ехо-спектрометр. Суть методу полягає в тому, що в якості параметрів
середнього вуха вимірюють частотну залежність коефіцієнту відбиття
звукового імпульсу від барабанної перетинки, перетворюють її в
безрозмірний параметр - фактор норми, який для нормального вуха дорівнює
одиниці.
Команда проєкту - студенти та викладачі кафедри акустичних та мультимедійних електронних систем Київського політехнічного інституту ім. Ігоря Сікорського
(керівник - завідувач кафедри Сергій Найда).
Розробники заявляють, що модель ехоскопа може працювати за допомогою стандартного комп’ютера - в цьому його перевага перед прототипами, які працювали лише з спеціальним програмним забезпеченням. З ним може працювати кожен лікар, бо він простий у використанні.
"Модель використовує комп’ютер і зовнішню звукову карту.
Виготовляється тільки акустична частина цього приладу, на базі
фонендоскопа (прилад для вислуховування шумів, - ред.). Прилад
заснований на тому, що у вухо новонародженого передається комфортний за
гучністю короткий імпульс.Потім ми фіксуємо сигнал, який пройшов через
усю слухову систему, і вже далі відбувається його обробка", – пояснює
принцип роботи Найда.
Процедура скринінгу триває близько однієї хвилини і, за словами
науковців, можна одразу побачити, пройшло немовля тест чи ні. Результат обробки видається у вигляді показника якості слуху у відсотках.
Запропоноване скринінгове (експрес) дослідження слуху дозволить діагностувати і диференціювати місце пошкодження слуху новонародженого, якщо це:
середнє вухо, то дитині треба до 6-місячного віку почати користуватися слуховими апаратами;
внутрішнє вухо, то дитині треба у віці 12-18 місяців провести операцію з кохлеарної імплантації.
Зараз в більшості навіть економічно розвинених країн відсутні державні
програми скринінгового дослідження слуху з використанням ефективних
засобів. Відсутні вони і в Україні.
Реалізація цієї програми скринінгових досліджень слуху в пологових будинках зможе забезпечити нормальний розвиток дітей з вадами слуху поза межами спеціалізованих установ.
Коментарі
Дописати коментар