Саме під такою назвою вийшла стаття у "Віснику Вінницького політехнічного інституту", яка присвячена 10-річному ювілею школи стартапів "Вінницькй виклик".
Серед авторів статті - провідні науковці ВНТУ, що є керівниками та менторами школи стартапів "Вінницький виклик".
Стаття присвячена аналізу десятирічного досвіду роботи Школи стартапів «Вінницький виклик», створеної у 2015 році на базі Вінницького національного технічного університету як частини всеукраїнської інноваційної екосистеми *Sikorsky Challenge Україна*. Метою роботи школи є виявлення ефективних механізмів інтеграції стартап-руху в освітній і науковий процес, а також розробка моделі взаємодії освіти, науки та бізнесу.
За десять років школа пройшла шлях від локальної ініціативи до платформи національного та міжнародного рівня. Було реалізовано десятки проєктів у сферах оборони, енергетики, медицини, екології та IT. Серед найуспішніших стартапів – *SolarInt* (технології зберігання сонячної енергії, відзначений міжнародною нагородою), *BrightBrille* (рішення на основі AI), *Escadron* (роботизована платформа військового призначення). Діяльність школи активно підтримувалася міською радою, ізраїльськими інвесторами та грантами МОН.
Програма школи поєднує освітні курси, менторство, пітчинг-платформи, міжнародні стажування та роботу з інвесторами. Учасники отримують знання з підприємництва, фінансів, управління IT-проєктами, маркетингу, а також навички командної роботи. Важливим результатом стало формування підприємницьких компетенцій у понад 600 студентів і викладачів.
У статті детально розглядається еволюція школи: від етапу становлення (2015–2017), через фазу активного зростання (2018–2020), міжнародного визнання (2021–2023), до сучасного періоду сталого розвитку (2024–2025). Особливо відзначається співпраця з міжнародними партнерами – Університетом Шеффілда, EIT, акселераторами *Science to Market* та *Vacuum Deep Tech*. Це дало можливість розширити доступ студентів і викладачів до глобальних інноваційних мереж.
Окрему увагу автори приділяють труднощам: нестача фінансування на ранніх етапах стартапів, складність комерціалізації розробок і низька мотивація викладачів. Для їх подолання пропонується створення університетського венчурного фонду, спеціалізованого консультаційного центру, а також системи матеріального й нематеріального стимулювання викладачів.
Досвід ВНТУ показав, що поєднання науки, освіти та підприємництва в межах університетської стартап-екосистеми здатне суттєво підвищити інноваційний потенціал як регіону, так і країни загалом. Автори наголошують на можливості масштабування моделі «Вінницького виклику» в інші ЗВО України. Запропоновані рекомендації включають створення регіональних стартап-хабів, розвиток університетських венчурних фондів, розширення міжнародної співпраці та зміцнення інноваційної інфраструктури.
На сьогодні Школа стартапів стала не лише майданчиком для розвитку студентських і викладацьких ідей, але й ефективним механізмом комерціалізації наукових розробок, формування підприємницької культури та інтеграції українських університетів у глобальне інноваційне середовище.
Для подальшого розвитку інноваційного потенціалу ВНТУ визначено такі стратегічні напрями:
- розвиток міждисциплінарних команд
- створення умов для активної співпраці студентів різних спеціальностей у межах стартап-проєктів
- поглиблення міжнародної співпраці
- збільшення кількості міжнародних проєктів, грантів та програм обміну досвідом
- формування власної екосистеми венчурного інвестування
- запуск університетського венчурного фонду для фінансування перспективних стартапів
- розвиток інноваційної інфраструктури
- створення додаткових лабораторій, коворкінгів, майстерень і технологічних платформ для реалізації та тестування стартап-проєктів.
Коментарі
Дописати коментар