Геній, що втілив мрію Леонардо да Вінчі

27 травня 1913 року відбулись перші випробування літака Ігоря Сікорського. В цей день в небо піднявся  чотиримоторний біплан "Ілля Муромець".

Довгий час ім'я геніального авіаконструктора Ігоря Сікорського пов'язували з історією російської і американської авіації. Навіть поляки вважали його своїм співвітчизником. Однак, сам Ігор Іванович вважав себе українцем. У листі до Василя Галича, написаного в США в 1933році, він писав: "Мій рід, що проживав в селі на Київщині, де мій дід і прадід були священиками, має чисто українське походження".

.... Перед сном він, як завжди, побажав дружині «На добраніч», а вранці вона знайшла його зі складеними на грудях руками. Ігор Сікорський пішов з життя 26 жовтня 1972 смертю праведника. Під час похорону всі побачили: високо в небі два літаки залишили слід у вигляді  великого хреста, як знак, що небо приймає людину величною духовності.

Ігор Сікорський народився в Києві на вулиці Ярославів Вал № 15 і був п'ятою дитиною в родині професора психології Київського університету Івана Олексійовича і його дружини лікаря Марії Степанівни Темрюк-Черкасової. До його народження в родині Сікорських було три дочки і син (який загинув в Першу світову, коли його корабель торпедували німці). Лікарі пропонували перервати вагітність, але мати відмовилася - і в результаті на світ з'явився геніальна дитина.

Батько родини народився в багатодітній сім'ї сільського священика і став визнаним психіатром. Його авторитет в науковому світі був величезним, його називали кумиром освіченого Києва. У своєму будинку Іван Сікорський відкрив перший в Російській імперії інститут для розумово відсталих дітей.

Ігор навчався в 1-й київській гімназії. Одного разу йому наснився політ на  повітряному судні і це стало мрією всього життя, а створення літальних апаратів - самим життям .. Пізніше конструктор згадував, що сон до дрібниць здійснився через 30 років.

Після гімназії 14-річний підліток пройшов навчання в морському корпусі Петербургу, потім в паризькій школі Делане. У 1907 році він вступив до Київського політехнічного інституту, в якому був відкритий перший в імперії авіагурток. Під керівництвом піонера авіації Фердинанда Фербера, Ігор працював над створенням аеропланів, збираючи моделі зі звичайних віконних планок. Однак ідея гелікоптера не полишала  молодого конструктора.

Першим авіазаводом Сікорського стала альтанка в саду рідної домівки. Після цього Ігор Сікорський, Федір Билінкін і Василь Йордан створили конструкторський студентський колектив, який в 1909 році переріс в авіаційний центр. На Куренівці (район Києва) хлопці спільнокоштом купили поле, на якому проводили випробування. У липні 1909 Сікорський змайстрував два перших гелікоптера, які змогли подолати власну вагу і піднятися в небо.

Навесні 1911 він захистив проєкт свого п'ятого літаку S-5, здав іспит на звання пілота і поставив чотири всеросійські рекорди, здійснившив показові польоти і польоти з пасажирами.

У 1912 році 23-річний Ігор Сікорський без вищої освіти, але з дипломом льотчика стає генеральним конструктором в повітрофлотському відділенні Російсько-Балтійського вагонного заводу «Руссо-Балт». А в березні 1913 був побудований перший в світі чотиримоторний гігант S-9 "Гранд" (великий), згодом перейменований в "Російський витязь" - прототип всіх пасажирських авіалайнерів, важких бомбардувальників і транспортних літаків.

Салон чотиритонного літака вміщував чотири крісла, диван і навіть туалет. Сам цар, Микола II приїжджав на аеродром в Царське Село подивитися на диво авіаційної техніки і особисто поговорити з Сікорським.

Цар оглянув літак, поговорив з конструктором на балкончику літака, задав цілком адекватні питання ..., а потім надіслав конструктору в подарунок золотий годинник ...

«Витязь» літав цілком впевнено. Розвивав 100 км / год при неповній потужності, встановив світовий рекорд, протримавшись у повітрі 1 ч 54 хв з вісьмома пасажирами. За створення першого в світі багатомоторного літака Державна дума видала Сікорському премію в 75 тис. рублів.

Цей аероплан зробив 53 польоти, провів в небі 11 годин без єдиної аварійної ситуації...допоки у вересні на літак з неба не впав мотор. У буквальному сенсі -  над льотним полем пролітав аероплан "Меллер II", у якого  в повітрі зруйнувалася подмоторна рама. В результаті  його двигун, зірвавшись з кріплень, впав вниз і потрапив прямо в крило гігантського 4-х моторного літака Сікорського.

Світлина  конструктора з колегами, що зроблена одразу після  інциденту, дуже влучно передає настрій участників. Адже це трапилося під час третього всеросійського конкурсу військових аеропланів.

Літак Сікорський вирішив не відновлювати. У нього вже були плани на ще більш потужний аероплан. В 1913 році, після 13 років розробок, Сікорський підняв у небо чотиримоторний літак "Ілля Муромець" з 16 пасажирами. Літак мав світло, тепло, туалет і оглядовий майданчик. На цій моделі  він продовжив встановлювати світові рекорди.

З початком першої світової війни "Ілля Муромець" став бомбардувальником і  розвідником. Всього було створено 85 "Муромців", з яких тільки один німцям вдалося збити.

Над новими конструкціями літаків Сікорський продовжував працювати до 1917 року. А потім прийшов гегемон .... І Сікорському довелося виїхати з Росії. За спогадами його сина Сергія, на початку 1918 року один з його колишніх співробітників, що працював на більшовиків, прийшов до нього вночі додому, і сказав: "Положення дуже небезпечне. Я бачив наказ про ваш розстріл". Це був час червоного терору, коли розстрілювали на місці, без суду. А Сікорський представляв для комуністів подвійну небезпеку: як товариш царів і як дуже популярна людина. Його знав весь Петроград, багато хто захоплювався ним, як героєм.

Отримавши попередження про небезпеку, Сікорський поїхав до Мурманська. Звідти, на маленькому англійському пароплаві, він відправився в Ліверпуль, потім в Париж. Французи дуже добре його прийняли і відразу запропонували контракт. Йшлося про проєктування нового, ще більш потужного «Муромця». Майже весь рік він пропрацював над цим проєктом. Але в листопаді 1918 року війна скінчилася і французький уряд припинив фінансувати військові замовлення. Тому, на початку 1919 року він емігрував до США.

В Америці Сікорський був нікому не відомий і тому довелося все починати з початку. Він заробляв на життя викладанням математики, а в 1923 році на гроші Ігоря Рахманінова та російської еміграції заснував маленьку компанію з гучною назвою "Sikorsky Aero Engineering Corporation".

До 1939 року Ігор Іванович створив близько 15 типів літаків. А з 1939 року перейшов на конструювання гелікоптерів одногвинтової схеми з автоматом перекосу, що набули широкого поширення в світі. Серед них - S-51, S-55, S-56, S-61, S-64 і S-65. На гвинтокрилах його конструкції були вперше здійснені перельоти через Атлантичний і Тихий океани в 1967 і 1970 роках відповідно.

Ігор Іванович став першим, хто почав будувати турбінні гвинтокрили, гвинтокрили-амфібії і "летючі крани"

Пішовши на пенсію, Ігор Іванович очолював толстовське і пушкінське товариства, займався філософією і богослов'ям. B 1963 році він був нагороджений вищою науковою нагородою Американського товариства інженерів-механіків - медаллю ASME.

Все повертається на круги своя, говорить біблійна мудрість. 14 травня 2008 року на території Київського політехнічного університету з'явився пам'ятник нашому українському генію, який за легендою тільки один раз зняв свій капелюх - перед своєю Альма-матер, яку йому так і не довелося закінчити ...

І тепер на площі Ігоря Сікорського , перед його пам'ятником збираються випускники Стартап Школи Sikorsky Challenge. Збираються для того, щоб за традицією доторкнутися до капелюха великого конструктора - кажуть, це приносить удачу. І всім разом, знову ж за традицією :), сфотографуватися на пам'ять в капелюхах Sikorsky Challenge ...

 За матеріалами STARTUP NEWS 

Стартап Школа  SIKORSKY CHALLENGE